Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 1 "Чайка" відділу освіти міської ради м. Селидове
Як виховувати неспокійних, тривожних дітей
Поради, які допоможуть ефективно долати тривогу дітей, викликану різними ситуаціями
Коли діти класом збираються їхати на екскурсію, ваш син повертається до вас і
каже: «Я не хочу сідати в автобус. У мене болить живіт. Будь ласка, не примушуй
мене сідати в автобус». Ви зіщулюєтесь від досади й думаєте: «Ну ось, знову
почалося». Чому такий чудовий ранок повинен перетворюватись на якусь
неймовірну проблему?
Ви дивитесь на дитину й бачите непідробний жах. Ви хочете втішити її, полегшити
її надмірне занепокоєння, що стало вже невід'ємною частиною її повсякденного
життя. Спочатку ви намагаєтесь використовувати логіку: «Синку, давай
пройдемося трохи й потім повернемось в автобус. Водій – справжній професіонал,
з ним можна почуватись безпечно!». Дитина не рухається з місця.
Ви намагаєтесь запевнити її, що все буде добре: «Я обіцяю, усе буде в порядку.
Синку, подивись на мене... ти довіряєш мені, правда?». Дитина киває. Та за кілька
секунд шепоче: «Будь ласка, не примушуй мене сідати в цей автобус».
Ви вдаєтесь до гніву: «Сину, ти сядеш у цей автобус просто зараз або на тебе
чекатимуть серйозні наслідки. Жодного планшета цілий тиждень!». Дитина
дивиться на вас так, ніби ви відправляєте її на смерть. Син повільно піднімається в
автобус... переможений. Ви дивитесь йому вслід і почуваєтесь просто жахливо...
Якщо вам це знайоме, знайте: ви не самотні. Більшість батьків готові гори
звернути, щоби полегшити біль своєї дитини. Батьки тривожних дітей (як часто
кажуть, «тривожно-недовірливих») заради них готові пересувати планети й зірки.
Боляче дивитись, як ваша дитина проявляє занепокоєння з приводу ситуації, яка,
правду кажучи, здається зовсім не страшною. Але ось у чому справа: мозок вашої
дитини такі ситуації сприймає дійсно загрозливими. Адже навіть гіпотетичні
загрози можуть призвести до реальної реакції нервової системи. Ця реакція, ця
відповідь організму й називається тривогою.
Багато людей страждають від виснажливих занепокоєнь і хвилювань. Багато дітей
пропускають заняття у школі, різні заходи й погано сплять ночами просто через
неспокійні, тривожні думки в голові. Багато батьків страждають від пригніченості
й почуття безпорадності, день у день спостерігаючи такий стан своїх дітей.
Хоча не існує єдиного правильного універсального способу подолання тривоги, є
безліч чудових методів, заснованих на дослідженнях, якими легко оволодіти і які
можуть допомогти вам впоратись із дитячими тривогами.
Неможливо повернутись назад у часі й навчити молодого себе справлятись із
тривогами малюків. Але можна навчити цих навичок якомога більше батьків і дітей
зараз. Крім того, можна навчити дітей не просто виживати в ситуаціях тривог і
турбот, а і знаходити реальний сенс, мету та щастя життя. У цій статті
запропоновано дев'ять порад для батьків неспокійних, тривожних (тривожно-
недовірливих) дітей, які можна застосовувати просто зараз.
1. Припиніть запевняти, перестерігати вашу дитину
Ваша дитина занепокоєна. Ви знаєте, що хвилюватись у даній ситуації немає
підстав, тому кажете: «Повір мені, тобі не варто турбуватись». Ось і все, правда?
Ми всі хочемо, щоб це було так просто. Тоді чому дитина не реагує на ваші
запевнення та вмовляння, не чує їх? Насправді проблема не в розладі слуху. Ваша
тривожна дитина відчайдушно прагне прислухатись до вас, але мозок не дозволяє
їй зробити це. У періоди занепокоєння відбуваються швидкий викид хімічних
речовин і зміна станів психіки, спрямованих на виживання. Один з побічних
процесів при цьому полягає в тому, що функціонування префронтальної кори – або
більш «логічної» частини мозку – сповільнюється й починає працювати більш
автоматизована ділянка мозку, що відповідає за емоції. Інакше кажучи, вашій
дитині дійсно важко чітко й логічно мислити, навіть пам'ятати, як необхідно
виконувати основні завдання. Що ви повинні робити замість того, щоб намагатись
раціонально пояснювати її тривогу? Спробуйте такий метод:
Затамуйте подих – зробіть паузу й кілька глибоких вдихів разом з вашою
дитиною. Глибоке дихання може допомогти змінити реакцію нервової
системи.
Співпереживайте – тривоги й занепокоєння лякають дитину. Вона хоче
знати, що ви розумієте це та вболіваєте за неї й разом з нею.
Обміркуйте все – як тільки ваша дитина заспокоїться, приходить час пошуку
можливих рішень.
