Загальне правило для проведення будь-яких ігор і занять: корисно, щоб

результати були відзначені якимись нагородами. Якими? Виходите з ваших

можливостей, уяви, вашої фантазії. Це може бути просто індивідуально

підібрана похвала (якщо не за реальний успіх, то, можебути, за завзятість,

увагу, прагнення і т.д.) або наклейка, обіцянка пограти в ту гру, яку

запропонує дитина, ідея якої-небудь поробки, яку ви всіразом потім зробите,

і т.п. І ще одне важливе правило: заняття повинно бути живим, гнучким. Якщо ви

ведете заняття і відчуваєте, що сьогодні в дітей зовсімінший настрій, не

бійтеся все змінити. Наприклад, ви задумали заняття з включенням вправ на

розвиток уваги, рішення логічних завдань, а у дітей щосьтрапилося, і ви

бачите, що вони зворушені - змініть весь настрійзаняття.Наприклад, на будь-

якому занятті можна пограти в «Чарівне слово». Ведучийразом з дітьми

стають в коло. Ведучий пояснює, що він буде показуватирізні рухи, а діти

повинні їх повторювати , але тільки в тому випадку, якщоведучий додасть

слово «будь ласка». Якщо цього слова ведучий не каже, дітизалишаються

нерухомими. Хто помилився - виходить з гри. «Чарівнеслово» ведучий

вимовляє в довільному порядку. Або інший варіант цієї ж гри. Процедура та

ж , але той , хто помилився , повинен вийти на середину кола і виконати

який-небудь «номер» (заспівати пісеньку, прочитати віршик, придумати

нову гру , загадати іншим хлопцям загадку , анаграму і т.д.). Але якщо та чи

інша дитина відмовляється від ігрових завдань, не змушуйтеїї брати участь,

а просто продовжуйте гру. Захоче, сама включиться. Можначерез деякий час

звернутись до неї за допомогою: вести рахунок гри або щоне будь

намалювати на дошці.

Наприкінці заняття можна провести гру «Чарівний стілець». Ставиться

стілець , на нього сідає хтось із дітей. І всі інші можутьговорити цій дитині

все саме хороше, приємне, добре про неї. Коли дитина сідаєна цей стілець ,

всі недоліки його зникають. Ще одна гра, в яку можна грати, коли треба

зняти напруженість, невротичні стани, страхи, - «Дракон кусає свій хвіст».

Якщо є можливість, поставте веселу музику. Діти встаютьодин за одним і

міцно триматися за плечі попереднього. Перша дитина - «голова дракона» ,

останній - «хвіст дракона». «Голова» намагається спіймати«хвіст» , а той

ухиляється від неї. При цій грі важливо стежити, щоб дітине відпускали

один одного, щоб ролі «голови» і «хвоста» виконували всібажаючі.Крім того, якщо ви помічаєте, що під час занять якась дитинавідпускає

некоректні, злі зауваження або багато хвалиться своїмидосягненнями

(реальними чи вигаданими) , ви не повинні залишати це без уваги . Але це не

означає концентрувати увагу всіх на цій дитині, ви повиннізнайти спосіб за

допомогою якої не будь казки, притчі, чарівної історії, яка за потім може

плавно перейти в завдання для подальшого заняття, змуситидітей подумати

над актуальним нюансом поведінки. Казка - це прекраснийвиховуючий та

психотерапевтичний засіб. Наприклад, використовуватиказку - мультфільм

про Левеня і Духа з колодязя і обіграти відому фразу : «Не кажи, що сильний,

зустрінеш сильнішого. Не говори , що розумний, зустрінешбільш розумного.

Не говори, що гарний, зустрінеш ... (краще , щоб закінчилифразу діти) більш

красивого». Використання казок, притч, героїв мультфільмівдуже допомагає,

не вдаючись до відвертих моралей, спонукати їх задуматисянад вчинками

героїв казок або, скажімо, інопланетян (не обов'язковосхожих на людей, але

ж головне - доброта і взаєморозуміння!) , Обговорити цівчинки - це дітьми

сприймається з великим інтересом і увагою.

Вчитель-логопед Головченко Наталія Миколаївна